Японські сади повинні наслідувати природу, не намагаючись її підкорити або знищити. Їх потрібно доглядати так, щоб якнайстаранніше приховати дії людини. Ідеалом для японських садівників є відпочинок серед дикої природи. Один з текстів, який стосується оформлення японських садів (XI ст.) говорить: вчися у природи, але не копіюй її.

Існує кілька видів японських садів, але усі характеризує гармонія, простота, асиметрія та елегантність. Два основні стилі садів – це ЦУКІЯМА з малими пагорками, камінням, що символізує гори, ставками, які наслідують моря і озера, та КАРЕСАНСУІ – стиль сухого саду з гравієм, що символізує воду, скелями, які представляють собою острова, і насипаним піском, який імітує хвилі, що у них вдаряються.

Обов’язковий елемент в класичному японському саду – це вода, вона вносить у сад життя, рух. Іноді її замінює нерегулярна пляма світлого гравію. Необхідне також каміння – символізує незмінність і вічність природи. Скелі, використані для декорації саду, повинні мати натуральну форму, такий самий колір і фактуру. В рослинності домінує зелений колір. Квіти використовуються тільки як окремий акцент. Найчастіше використовувані рослини це: японські азалії, пальмові клени, магнолії і вишні, а також півонії. У японському саду ми також знайдемо кам’яні ліхтарі та стежки, викладені з окремих плоских каменів.